георгіки
гео́ргіки
• георгіки
(грец. γεωργικά від γεωργικός — землеробський)
- в античній л-рі епічні твори повчального характеру, присвячені землеробській праці. Відомі "Георгіки" давньогрец. поета Нікандра Колофонського (3 — 2 ст. до н. е.) в двох книгах (збереглися фрагменти) і поема "Георгіки" Вергілія в 4-х книгах: перша книга — про землеробство, друга — про садівництво, виноградарство і лісівництво, третя — про скотарство і четверта — про бджільництво. В своєму творі Вергілій використав поему Гесіода "Роботи і дні". Твір звеличує землеробську працю, її радощі, оспівує природу, сільське життя і побут. Вільний переклад поеми укр. мовою здійснив О. Шухевич ("Переводи і наслідування Осипа Шухевича, посмертне видання". Львів, 1883), окремі розділи твору переклав М. Зеров.
В. П. Маслюк.
Значення в інших словниках
- георгіки — гео́ргіки множинний іменник античні вірші іст. Орфографічний словник української мови
- георгіки — -ів, мн. Античні вірші, які оспівували сільське життя, побут, природу, працю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- георгіки — ГЕО́РГІКИ, ів, мн. Античні вірші, що вихваляють сільське життя. Перед внутрішнім зором читача постає європейськи освічена людина, яка читає філософа Бекона, цитує великого Гете, прочитала всього Вальтера Скотта, милується “Георгіками” Вергілія (В. Словник української мови у 20 томах
- георгіки — гео́ргіки (від грец. γεωργικός – сільськогосподарський) антична поезія, що оспівувала сільське життя, побут, природу, працю. Словник іншомовних слів Мельничука
- георгіки — Гео́ргіки, -гік, -гікам (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- георгіки — ГЕО́РГІКИ, ів, мн. Античні вірші, які вихваляють сільске життя. Словник української мови в 11 томах