екзотизми

екзоти́зми

• екзотизми

(від грец. 'εξωτικός — чужий, іноземний)

- слова й вирази на позначення специфічних понять і реалій життя народів ін. країн (передусім Сходу). В л-рі використовуються для зображення побуту ін. народів, в описах подорожей, картин природи тощо ("чурек", "сакля", "агач" — у Т. Шевченка; "самум", "фелах" — у Лесі Українки; "сопка", "тайга" — у П. Грабовського; "паранджа" — в І. Ле). У романтиків (напр., у П. Куліша) і символістів (напр., у М. Семенка) Е. вживаються для змалювання незвичайних, іноді фантастич. подій, сильних, вольових героїв, містичних картин тощо. Найчастіше Е. трапляються в перекладних творах (у перекладах І. Франка, А. Кримського, В. Мисика та ін.).

К. В. Ленець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзотизми — (від гр. exotikos — чужий, іноземний) маловживані іншомовні слова, що вживаються як стилістичний засіб для створення особливого колориту: паранджа, аул, фазенда. Словник стилістичних термінів