1. Українська літературна енциклопедія

еклога

екло́га

• еклога

(від давньогрец. εκλογή — вибір, відбір)

- найважливіший жанровий різновид буколіки (пасторалі). В антич. л-рі Е. писали Феокріт (4 — 3 ст. до н. е.), Вергілій, Кальпурній (1 ст. н. е.), Немесіан (3 ст. н. е.). Класичний приклад ренесансної Е. — "Календар пастуха" Е. Спенсера. На Україні в добу пізнього Ренесансу (16 ст.) латиномовні Е. писав Григорій Чуй Русин. За багатьма ознаками до Е. можна віднести твори польс.-укр. поетів 17 ст.: "Женці" С. Симоніда, "Співаки" Ю. Б. Зиморовича, окр. твори С. Зиморовича з кн. "Роксоланки, або Руські панни" та ін. У київ. поетиках 17 — 18 ст. ("Кастильське джерело", 1685; "Ліра", 1696; "Сад поетичний", 1736) Е. ототожнюється з буколічною поезією. Феофан Прокопович вказував на алегор. характер дійових осіб Е. (селяни, пастухи, міфічні істоти) та їхніх пісень, в яких іноді можна помітити політ. мотиви і натяки.

♦ Вид.: [Еклоги]. В кн.: Зеров М. Вибране. К., 1966; Вергилий. Буколики. Георгики. Знеида. М., 1979; Поздняя латинская поэзия. М., 1982; Антологія української поезії, т. 1. К., 1984; Українська поезія XVI століття. К., 1987.

■ Літ.: Довгалевський Митрофан. Поетика (Сад поетичний). К., 1973; Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К., 1983.

І. П. Бетко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еклога — екло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еклога — -и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еклога — екло́га (від грец. εκλογή – вибірка, витяги) 1. Один з видів античної, а потім і європейської поезії про пастуше життя, близький до ідилії і пасторалі. 2. Збірник законів Візантії, виданий у 1-й половині 8 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. еклога — Один з видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується у формі діалогу між пастухами і пастушками, а іноді у формі пісень чи поем про принади сільського життя (як-от у Верґілія). Універсальний словник-енциклопедія
  5. еклога — Екло́га, -ги, -зі; екло́ги, екло́г (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. еклога — ЕКЛО́ГА, и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується в формі діалога між пастухом та пастушкою. Картина зміни жанрів у російській поезії вже на початку XIX ст. була досить строкатою.. Словник української мови в 11 томах