еклога

Один з видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується у формі діалогу між пастухами і пастушками, а іноді у формі пісень чи поем про принади сільського життя (як-от у Верґілія).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еклога — екло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еклога — -и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еклога — • еклога (від давньогрец. εκλογή — вибір, відбір) - найважливіший жанровий різновид буколіки (пасторалі). В антич. л-рі Е. писали Феокріт (4 — 3 ст. до н. е.), Вергілій, Кальпурній (1 ст. н. е.), Немесіан (3 ст. н. е.). Класичний приклад ренесансної... Українська літературна енциклопедія
  4. еклога — екло́га (від грец. εκλογή – вибірка, витяги) 1. Один з видів античної, а потім і європейської поезії про пастуше життя, близький до ідилії і пасторалі. 2. Збірник законів Візантії, виданий у 1-й половині 8 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. еклога — Екло́га, -ги, -зі; екло́ги, екло́г (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. еклога — ЕКЛО́ГА, и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується в формі діалога між пастухом та пастушкою. Картина зміни жанрів у російській поезії вже на початку XIX ст. була досить строкатою.. Словник української мови в 11 томах