еклога
Один з видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується у формі діалогу між пастухами і пастушками, а іноді у формі пісень чи поем про принади сільського життя (як-от у Верґілія).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еклога — екло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- еклога — -и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еклога — • еклога (від давньогрец. εκλογή — вибір, відбір) - найважливіший жанровий різновид буколіки (пасторалі). В антич. л-рі Е. писали Феокріт (4 — 3 ст. до н. е.), Вергілій, Кальпурній (1 ст. н. е.), Немесіан (3 ст. н. е.). Класичний приклад ренесансної... Українська літературна енциклопедія
- еклога — екло́га (від грец. εκλογή – вибірка, витяги) 1. Один з видів античної, а потім і європейської поезії про пастуше життя, близький до ідилії і пасторалі. 2. Збірник законів Візантії, виданий у 1-й половині 8 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- еклога — Екло́га, -ги, -зі; екло́ги, екло́г (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- еклога — ЕКЛО́ГА, и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується в формі діалога між пастухом та пастушкою. Картина зміни жанрів у російській поезії вже на початку XIX ст. була досить строкатою.. Словник української мови в 11 томах