епітрит
епітри́т
• епітрит
(грец. 'επίτριτος — ціле з третиною)
- в антич. віршуванні стопа на 7 мор з трьох довгих і одного короткого складів. Розрізняють 4 види Е.:
UU-U U-U U-U; U-U UU-U U-U;
U-U U-U UU-U; U-U U-U U-UU.
Таким чином, за довготою один двоскладник відноситься до другого як 3 до 4, звідси й назва. Найчастіше вживався Е. 2-й (U-U U U-U U-U), що є різновидом дихорея, який у поєднанні з дактилями утворював багато розмірів грец. хорової лірики (Піндар та ін.). В тонічній інтерпретації замінюється стопами ямба і хорея.
М. Л. Гаспаров.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me