естонська мова

есто́нська мо́ва

• естонська мова

- мова естонців, які живуть в СРСР: в Ест. РСР (осн. населення), РРФСР, Латв. РСР, УРСР та ін., а також за кордоном — у Швеції, США, Канаді. Належить до прибалтійсько-фінської групи фінно-угорських мов. В СРСР розмовляє Е. м. бл. 1 млн. чол. (1979, перепис). В Е. м. розрізняють 2 осн. діалекти: північний і південний. Перші написи Е. м. датуються 13 ст. З 16 ст. існували дві літ. Е. м.: одна базувалася на північному, друга — на пд. діалекті. Єдина нац. літ. Е. м. сформувалась у 2-й пол. 19 ст. на основі пн. діалекту. В її становленні й розвитку велику роль відіграли Ф. Р. Крейцвальд, який підготував до видання ест. нац. епос "Калевіпоег", Л. Койдула, Е. Вільде, Ю. Лійв, А. Якобсон, А. Х. Таммсааре та ін. Для дослідження й унормування літ. Е. м. багато зробили Т-во ест. літераторів (1872 — 93), Т-во ест. літератури (1907 — 40), Т-во рідної мови (засн. 1920).

Алфавіт Е. м. — на основі латинського. Е. м. розвивається естонська література.

■ Літ.: Каск А. Х. Эстонский язык. В кн.: Языки народов СССР, т 3. М., 1966; Основы финно-угорского языкознания. М., 1975.

О. Б. Ткаченко.