етнолінгвістика
етнолінгві́стика
• етнолінгвістика
(від грец. 'έθνος — плем'я, народ і лат. lingua — мова)
- напрям у мовознавстві, що вивчає взаємозв'язок мови й етносу. Досліджує мову як ознаку племені, народності, нації, роль літ. мови (чи мов) у певному суспільстві, вплив мови худож. л-ри на розвиток літ. мови, обслуговування однією мовою кількох етносів, питання двомовності й багатомовності тощо. Етнічний і мовний принципи поділу народонаселення взаємопов'язані, вони частково збігаються, хоч етнічний сильніший. Це виявляється у створенні варіантів однієї мови різними етносами (напр., варіанти ісп. мови в Іспанії й країнах Лат. Америки чи англ. мови в Великобританії і США). Е. зародилася в США (як антрополінгвістика) на основі дослідження переважно безписемних мов індіанців. В СРСР Е. розвивається як частина соціолінгвістики.
■ Літ.: Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. М., 1975; Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание, М., 1979: Общее языкознание. Минск, 1983; Этническая ономастика. М., 1984.
В. М. Русанівський.
Значення в інших словниках
- етнолінгвістика — етнолінгві́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- етнолінгвістика — -и, ж. Розділ мовознавства, який досліджує психічні, етнічні і т. ін особливості народу, племені та відображення їх у мовній системі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- етнолінгвістика — ЕТНОЛІНГВІ́СТИКА, и, ж. Розділ мовознавства, який досліджує відображення етнічних характеристик народу, племені у мовній системі. Етнолінгвістика може включати значною мірою мову фольклору, а також діалектологію, частково історію мови, крім того... Словник української мови у 20 томах