жартівливі пісні

жартівли́ві пісні

• жартівливі пісні

- вид народної поезії. В Ж. п. у гумористично-розважальній і сатир. формі відображено характер і світогляд народу, його оптимізм, етичні, естетичні уподобання. Ж. п. дожовтн. періоду охоплюють обрядову й необрядову поезію; нині побутують переважно як необрядові словесно-муз. твори. Важливу роль у творенні та поширенні укр. Ж. п. відіграли скоморохи, кобзарі, учасники худож. самодіяльності. Для поетики Ж. п. характерні діалогічна, монологічна, описова та комбінована (діалог з описом) форми викладу; прийоми антитези, зіставлення, самовикриття (чи самореклами), засоби гіперболи, літоти (часто в поєднанні з прийомами несумісності), нанизування однотипних деталей, зображення від супротивного тощо. Чимало Ж. п. мають літ. походження. Укр. Ж. п. знайшли глибоке осмислення й широке застосування в худож. л-рі. Вони становлять невід'ємний компонент інтермедій вертепної драми, творів класич. укр. драматургії (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Кропивницького, М. Старицького, І. Франка та ін.). Особливо оригінальні використання й трансформація Ж. п. у творчості М. Гоголя, Т. Шевченка, Остапа Вишні та ін.

♦ Вид.: Жартівливі пісні. К., 1961; Веселі співаночки. Українські народні жартівливі пісні. К., 1969; Жартівливі пісні. Родинно-побутові. К., 1971; Танцювальні пісні. К., 1972; Заспіваймо пісню веселеньку. К., 1979; Жартівливі та сатиричні пісні. К., 1988.

■ Літ.: Дей О. Пісенний гумор українського народу. В кн.: Дей О. Народнопісенні жанри, в. 1. К., 1977.

М. К. Дмитренко.