кансьйонеро

кансьйоне́ро

• кансьйонеро

, кансьйонейру

(ісп. cancionero, португ. cancioneiro — пісенник)

- збірники-антології любовно-пісенної, ліричної і сатир. поезії 12 — 16 ст. в Португалії та Іспанії. Найдавніші збірники з творів, написаних галісійським діалектом, — Ажудський (кін. 12 — 13 ст.), Ватіканський та Колоччі-Бранкуті (обидва — копії 16 ст. з оригіналів 14 ст.) — вміщують вірші майже 200 поетів, у яких традиції нар. португ. лірики поєднуються з Прованс, рицарською поезією. З 15 ст. укладаються іспаномовні К.: "Кансьйонеро Баени" (вид. 1851), "Кансьйонеро Стуньїги" (вид. 1872) та ін. 1516 португ. поет-гуманіст Г. Ді Резенді опубл. "Загальний кансьйонеро", що є антологією творів португ. та ісп. мовами серед. 15 — поч. 16 ст. З 16 ст. К. замінили аналогічні їм збірники романсеро.