лексикологія
лексиколо́гія
• лексикологія
(від грец. λεξικός — словниковий і λόγος — вчення)
- галузь мовознавства, об'єктом дослідження якої є словниковий склад мови, тобто лексика. Л. розглядає лексему (слово) як найважливішу структурно-семант. одиницю мови відокремлено і у зв'язках з ін. словами, вивчає процеси формування словникового складу мови в цілому, аналізує лексику з погляду її походження, істор. змін, розшаруваня за сферами використання, ступенем активності (частотою вживання) тощо. Л. досліджує насамперед ті особливості словникового складу, що обумовлюються позамовною дійсністю і факторами соціальноістор. плану. З Л. тісно пов'язані семасіологія, семантика, етимологія, діалектологія, вчення про словотвір, стилістика. Всередині Л. виділяється фразеологія, де аналізуються умови функціонування слів у стійких словосполученнях. Серед осн. проблем сучасної Л. — питання розрізнення і розмежування однозначності та багатозначності, вільного і зв'язаного значення слова, омоніми, синоніми й антоніми, стилістичне використання слова тощо. Л. є наук. основою для створення словників різного типу.
■ Літ.: Білодід І. К. Із спостережень над лексикою післявоєнної української художньої прози. "Мовознавство", 1952, т. 10; Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии. М., 1957; Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. К., 1973; Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка. М., 1982; Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К. — Одеса, 1983.
Л. С. Паламарчук.
Значення в інших словниках
- лексикологія — лексиколо́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лексикологія — ЛЕКСИКОЛОГІЯ – ЛЕКСИКОГРАФІЯ Лексикологія, -ї, ор. -єю. Розділ мовознавства – наука про словниковий склад мови. Пох. лексикологічний (лексикологічне дослідження). Лексикографія. Літературне слововживання
- лексикологія — -ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лексикологія — Словознавство Словник чужослів Павло Штепа
- лексикологія — ЛЕКСИКОЛО́ГІЯ, ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови. Лексикографія і лексикологія становлять важливий розділ мовознавства, що має своє теоретичне і практичне значення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- лексикологія — лексиколо́гія (від лексика і ...логія) розділ мовознавства, що вивчає лексику певної мови. Словник іншомовних слів Мельничука
- лексикологія — Розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови та його взаємодію з ін. мовними рівнями — фонетичним, словотвірним та граматичним; розділи л. — семантика, ономасіологія, етимологія, фразеологія, лексикографія. Універсальний словник-енциклопедія
- лексикологія — Лексиколо́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лексикологія — ЛЕКСИКОЛО́ГІЯ, ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови. Лексикографія і лексикологія становлять важливий розділ мовознавства, що має своє теоретичне і практичне значення (Мовозн., XIV, 1957, 133). Словник української мови в 11 томах