1. Українська літературна енциклопедія

метонімія

метоні́мія

• метонімія

(від грец. μετωνυμία — перейменування)

- вид тропа, в основі якого лежить іносказання, зокрема накладання на переносне значення слова його прямого значення. М. переносить ознаки одного предмета на ін. на підставі реальних зв'язків між ними. Напр.: "Мій предок вогнем і залізом титул собі добув" (В. Симоненко); "Мовчить Полтава, наче приголомшена..." (Л. Костенко) та ін. Коли в М. поєднуються предмет і ознака суміжного предмета, виникає метонімічний епітет: "Здрастуй, юність моя кароока" (В. Сосюра). Окр. видом М. є синекдоха.

■ Літ.: Потебня А. А. Из записок по теории словесности. Х., 1905; Пустова Ф. Д. Тропіка в художньому творі. Донецьк, 1972; Федоров А. И. Образная речь. Новосибирск, 1985; Поляков М. Я. Вопросы поэтики и художественной семантики. М., 1986.

Л. О. Ставицька.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метонімія — метоні́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. метонімія — (від гp. metonymia — пеpейменування) тpоп, обpазний пеpеносний виpаз, в якому пpедмет  замiнюється iншим, але не за подiбнiстю, а за pеально iснуючими мiж ним зв‘язками: “Боpислав смiється” I. Фpанка; За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче (Нар. пісня). Словник стилістичних термінів
  3. метонімія — [меитоун’ім'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. метонімія — -ї, ж. 1》 Один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв'язку; слово або вираз, ужиті таким чином. 2》 псих. Заміна слова або виразу схожим, але не цілком адекватним; ознака розладу мовлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. метонімія — МЕТОНІ́МІЯ, ї, ж. Художній засіб, який полягає в перенесенні назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у відношеннях суміжності, а також слово або вислів, ужиті в такий спосіб. Словник української мови у 20 томах
  6. метонімія — метоні́мія (від грец. μετωνυμία – перейменування) зворот у мові, заміна одного слова іншим, суміжним за суттю (напр., «читати Горького» замість «читати твори Горького»). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. метонімія — Метоні́мія, -мії, -мією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. метонімія — МЕТОНІ́МІЯ, ї, ж. Один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку; слово або вираз, ужиті таким чином. Словник української мови в 11 томах