місяцеслови

місяцесло́ви

• місяцеслови

- календарі-альманахи, які видавалися в Україні з кінця 17 ст. Мали, в основному, просвіт. характер: крім календар. частини, містили офіц., церк. і світські матеріали, істор. статті, літ. і фольклорні твори, госп. і побут. поради тощо. Перший вітчизн. "Календарь, или МЂсяцословъ" вид. 1700 у Києво-Печерській друкарні. Згодом тут надр. "Полный христианский мЂсяцеслов з присовокупленіем разных статей російской истории, к киевской епархіи относящихся". Там же 1797 — 1800 випускалися щорічні "Кіевскіе мЂсяцослови", котрі складав Іріней Фальковський. З 1720 Петро I заборонив поширювати україномовні К. і надалі звелів видавати М., як і ін. л-ру в Україні, лише рос. мовою. Відтоді почалися відкриті утиски укр. культури царизмом. Перші календарі живою укр. мовою з'явилися 1850 у Львові, Пряшеві, Перемишлі. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. М. виходили на західноукр. землях: у Львові — госп. (1850 — 52) і наукові (1881 — 82), Перемишлі — "Перемишлянин" (1850 — 64), Чернівцях — "Місяцеслов буковино-руський" (1874, 1879 — 84), Коломиї — "МЂсяцеслов народний русскій" (1872 — 85). Найдовше і регулярно видавалися М. в Ужгороді (протягом 1864 — 1925), більшість з яких випущені Т-вом св. Василія Великого (1867 — 92) і акціонерним т-вом "Уніо" (1893 — (1925), своїм змістом вони наближалися до літ. альманахів. До М. відносять виданий О. Духновичем зб. "Поздравление русиновх (Перемишль, 1850). Переважна частина західноукр. М. (готувалися здебільшого духівництвом) позначена "москвофільським" (див. "Москвофіли") спрямуванням. Див. також Календар.

■ Літ.: Стрельський В. І., Титаренко П. Г. Історія календаря. К., 1975; Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983.

О. В. Мишанич.