міфологічна школа

міфологі́чна школа

• міфологічна школа

- напрям у фольклористиці та літературознавстві, який виник у епоху романтизму. Філос. основа М. ш. — естетика Ф. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які сприймали міфологію як "природну релігію". Для М. ш. характерне уявлення про міфи як "про необхідну умову й первинний матеріал для всякого мистецтва" (Шеллінг), як про "ядро, центр поезії" (Ф. Шлегель), Прихильники М. ш. прагнули довести, що нар. вірування, перекази, обряди, фольклор. сюжети європ. народів є розрізненими залишками колись цілісного, з часом забутого світогляду їхніх спільних пращурів — індоєвропейців. Цей світогляд сформувався на основі спостереження людиною атмосфер. явищ і поклоніння богам, які уособлювали сонце, небо, грім тощо. Пізніше, із занепадом цієї натур.міфол. реліг. системи, образи богів трансформувалися у казкових героїв, відбилися в орнаментальних та пісенних сюжетах, нар. звичаях та обрядах, переказах та міфах. Представники М. ш. трактували давні словесні пам'ятки, звичаї народів як підсвідомий вияв їхнього духу, нац. характеру. М. ш. почала складатися у Зх. Європі з кін. 18 ст. на основі нім. романтизму, в умовах активного піднесення нац. культур, в атмосфері уявлень про народ як носія й охоронця своєї одвічної, властивої лише йому (етносу) духовної субстанції. Остаточне оформлення М. ш. пов'язане з діяльністю нім. учених — братів В. та Я. Грімм (праця "Німецька міфологія", 1835). Дослідження міфологів розгорталися у двох осн. напрямках — "етимологічному" (лінгв. реконструкції початкового смислу міфів) і "аналогічному" (порівняння подібних за змістом міфів). Ідеї М. ш. були популярними і в рос. фольклористиці, зокрема у дослідженнях (Ф. Буслаєв, О. Веселовський, О. Пипін). У праці "Поетичні погляди слов'ян на природу" О. Афанасьєва (т. 1 — 3, 1865 — 69) викладено різні теорії М. ш. В Україні вплив М. ш. виявився у творчості членів гуртка харків. романтиків, зокрема в перших працях М. Костомарова ("Об историческом значений русской народной поэзии", 1843; "Слов'янська міфологія", 1847), наук. діяльності О. Потебні ("Про міфологічне значення деяких звичаїв та повір'їв", 1865), окр. творах М. Сумцова ("Хліб у звичаях та піснях", 1885) та ін. М. ш. відіграла позитивну роль у розвитку народознавства і філології. Її представники порушили ряд важливих наук. проблем, заклали підвалини порівняльно-істор. вивчення фольклору, мови та л-ри. М. ш. сприяла розгортанню збирацької роботи, нагромадженню факт. матеріалу європ., у т. ч. слов'ян., народів, дала поштовх слов'ян. відродженню.

■ Літ.: Соколов Ю. М. Русский фольклор. М., 1941; Азадовский М. К. История русской фольклористики, т. 2. М., 1963; Баландин А. И. Мифологическая школа. В кн.: Академические школы в русском литературоведении. М., 1975; Грицай М. С., Бойко В. Г., Дунаєвська Л. Ф. Українська народнопоетична творчість. К., 1983.

І. П. Березовський, В. Ф. Горленко.