натуральна школа

натура́льна школа

• натуральна школа

- умовна назва раннього періоду розвитку критичного реалізму (40-і pp. 19 ст.). Пізніше у літ. вжиток увійшло більш широке поняття — "гоголівський напрям". Вираз "натуральна школа" вперше вжив Ф. Булгарін для зневажливої характеристики молодих послідовників М. Гоголя (газ. "Северная пчела", 1846, 26 лютого). Термінологічного значення Н. ш. набула у виступах В. Бєлінського — вступній ст. до зб. "Фізіологія Петербурга", статтях "Відповідь „Москвитянину"", "Погляд на російську літературу 1846 р." та ін. За твердженням критика, Н. ш. стала "результатом усього минулого розвитку... літератури і відповіддю на сучасні запити... суспільства" (В. Г. Белинский. Полн. собр. соч., т. 10. М., 1956, с. 243). Представниками Н. ш., крім М. Гоголя, були М. Некрасов, О. Герцен, І. Тургенєв, Д. Григорович, І. Панаев, В. Даль, Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін. У 1842 — 45 роках вони гуртувалися навколо "Отечественных записок"; з 1847 друкованим органом Н. ш. став "Современник". Письменники Н. ш. видали 2 збірники: "Физиология Петербурга" (ч. 1 — 2, 1845), де вміщено переважно фізіологічні нариси, і "Петербургский сборник" (1846), різноманітніший за жанрами. Естет. засади Н. ш. визначались прагненням до крит. зображення соціальної дійсності, викриття всевладдя грошей, чиновницької ієрархії, виступами проти знецінення людської особистості. Цим зумовлений інтерес Н. ш. до обставин життя представників неімущих кіл суспільства. Об'єднуючи явища широкого стильового діапазону, Н. ш. не була однорідною. У поетиці Н. ш. протягом 40-х р. відбулися істотні зрушення: поряд з інтересом до конкретних фактів з життя суспільства з'явилося прагнення показати внутр. світ людини. Пізніше у зв'язку з новими творчими настановами нарисові принципи побудови сюжету втратили роль, фізіологічний нарис, оповідання, мемуари поступилися психол. повісті та роману. Естет. засади Н. ш. позначилися на творах багатьох укр. письменників. Активним прихильником Н. ш. був Є. Гребінка. Окр. традиції Н. ш. розвивали у своїй творчості Т. Шевченко, Марко Вовчок, Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький.

■ Літ.: Белецкий А. Достоевский и натуральная школа в 1846 году. "Наука на Украине", 1922, № 4; Манн Ю. Утверждение критического реализма. Натуральная школа. В кн.: Развитие реализма в русской литературе, т. 1. М., 1972.

З. В. Кирилюк.