неологізми

неологі́зми

• неологізми

(від грец. νέος — новий і λόγος — слово)

- слова та словосполучення, що з'являються в мові для назви нових предметів, понять, явищ, якостей, властивостей, дій. Вони виникають на основі вже існуючих у мові способів словотворення (атомник, електродоїння, сінаж) або запозичуються з ін. мов (інтернаціоналізми — біоніка, кібернетика, космодром, лайнер). Крім лексичних, є й семантичні Н., тобто такі, Що виражають нові значення давновживаних слів. Лексичний склад кожної мови постійно поповнюється Н. Якщо вони закріплюються в мові і стають загальновживаними, то поступово перестають сприйматися як нові слова (колгосп, радгосп, тракторист, що в 20 — 30-х pp. належали до безсумнівних Н., тепер міцно ввійшли до лексичного фонду сучас. української мови). Окремі Н. на означення короткочасних сусп. явищ, заходів (неп, лікнеп), деяких установ і організацій, термін існування яких обмежений (сельбуд, комнезам), у мові не закріплюються й виходять з активного вжитку. Крім загальномовних, існують індивідуально-авторські (стилістичні, оказіональні) Н., використовувані гол. чин. у мові художньої літератури; творяться вони письменниками з стилістичною метою для виразнішого (в певному контексті) змалювання дійсності, глибшого відтворення думок, почуттів тощо, напр.: "Все живе чавуніло від нещадної тріскучої спеки" (А. Головко). "Не дивися так привітно — яблуневоцвітно" (П. Тичина). Індивідуальні авторські Н. загального поширення в мові, як правило, не набувають.   ■ Літ.: Черторизька Т. К. Неологізми. В кн.: Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. К., 1973.М. А. Жовтобрюх.