індивідуалізми
індивідуалі́зми
• індивідуалізми
- індивідуальні неологізми, авторські новотвори. Характеризуються свіжістю, незвичністю на фоні загальномовних засобів. Як і оказіоналізми, 1. створюються за наявними в мові моделями з конкретною стилістич. метою, для певного контексту. На відміну від загальномовних неологізмів, вони не втрачають художньо-естет. виразності, позначені індивідуальною образністю. Яскраві І. є в укр. л-рі (напр., у П. Тичини — "гучінь", "яблунево-цвітно", "аркодужний"; в О. Гончара — "впередзорець", "забудь-батько", "забудьмати"; у Д. Павличка — "серця правдомовні", в І. Драча — "пальці-блукальці").
■ Літ.: Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. К., 1977.
С. Я. Єрмоленко.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me