індіанізм

індіані́зм

• індіанізм

, індіхенізм

(ісп. indianismo, від indio — індіанський; indigenismo від indigena — тубільний)

- в латиноамер. культурі суспільний рух за поліпшення становища корінного населення країн Лат. Америки — індіанців. У л-рі — напрям, в основі якого — зображення їхнього життя. Виник у романтич. л-рі на поч. 19 ст. в період нац.-визв. воєн у зв'язку з піднесенням нац. самосвідомості індіанців. У деяких л-рах І. передував костумбризмові, відіграв значну роль у розвитку реалізму. Ідеалізоване зображення індіанця, використання екзотики індіан. фольклору притаманне творам перших письменників-індіаністів — поемам "Полонянка" Е. Ечеверрії (1837) і "І-Жука-Пірама" А. Гонсалвіса Діаса (1851), епічній поемі "Мартін Ф'єрро" Х. Р. Ернандеса (1872 — 79) та ін. Показ підневільного життя, перших виявів стихійного протесту проти експлуататорів характерний для творів, що з'явилися пізніше, — романів "Птахи без гнізда" К. Мато де Турнер (1889), "Бронзова раса" А. Аргедаса (1919), "Уасіпунго" Х. Ікаси (1934). З поч. 30-х pp. 20 ст. в л-рі І. посилюється соціальна критика, зокрема при висвітленні боротьби індіанців за землю і свої громадян. права — романи "Індіанець" Г. Лопеса-і-Фуентеса (1935), "Світ великий, та чужий" С. Алегрії (1941), "Наша кров" (1959) і "Мужність" (1962) Х. Лари. Близький до І. роман "Вольфрам" С. Вальєхо (1931) — перший антиімперіалістич. твір перуан. л-ри.

■ Літ.: Кутейщикова В. Н. Роман Латинской Америки в XX веке. М., 1964; Тертерян И. Бразильский индианизм. В кн.: Формирование национальных литератур Латинской Америки. М., 1970; Жердинівська М. Література гаучо. "Всесвіт", 1973, № 12; Покальчук Ю. В. Сучасна латиноамериканська проза. К., 1978; Мамонтов С. П. Испаноязычная литература стран Латинской Америки XX века. М., 1983.

Б. В. Клименко.