ЛОПАТИНСЬКИЙ Лев Григорович

ЛОПАТИ́НСЬКИЙ Лев Григорович

• ЛОПАТИНСЬКИЙ Лев Григорович

[6(18).I 1842, м. Долина, тепер Івано-Франк. обл. — 21.VIII 1922, Баку]

- укр. мовознавець і етнограф. Закін. 1864 Львів. ун-т. Учителював у Львові, видав "Народний календар на рік звичайний 1865". 1865 виїхав до Росії. Працював учителем лат. мови, інспектором, директором гімназій і прогімназій у Новгороді-Сіверському, Києві, Уфі, П'ятигорську та ін. Був окружним інспектором Кавказ. навч. округу. З 1917 — доцент Закавказ. ун-ту (тепер Тбіліський), з 1919 — професор Бакинського (тепер Азербайджанський) ун-ту. Автор праць, виданих російською мовою: розвідок "Суфікси російської мови. Вплив кавказьких мов на їх утворення" (1902), "Замітки про особливості нальчицького говору" (1904), "Дещо про кумиків та про їхню мову"; посібників та підручників, які витримали кілька видань, — "Керівництво початкового навчання латинської мови", "Латинська граматика", "Латинська читанка". За "Кабардинську граматику із словником" одержав звання доктора філософії і магістра красних мистецтв Лейпц. ун-ту. Уклав "Латино-російський і російсько-латинський словник" (1875), "Кабардинську азбуку" (1906), "Російсько-кабардинський словник..." (1906). Підготував і видав 25 томів (з 44) "Збірника матеріалів для опису місцевості й племен Кавказу". Переклав повість чес. письменника П. Хохолоушека "Косове поле" (1864).

■ Літ.: Марр Н. Я. Отзыв о трудах Л. Г. Лопатинского. "Записки Восточного отделения Русского археологического общества", 1917, т. 24; Памяти Л. Г. Лопатинского. "Известия Азербайджанского университета", 1925, т. 4 — 5; Полєк В. Лев Лопатинський — дослідник Кавказу. "Жовтень", 1984, № 9.

В. Т. Полєк.