альдегіди

Альдегиды — aldehydes — *Аldehyde – aліфатичні та ароматичні сполуки, що містять альдегідну групу НС=О. Для всіх альдегідів, крім формальдегіду, дві протилежні сторони карбонільної групи прохіральні (енантіотопні). Здатні утворювати гідратну форму RCH(OH)2, особливо якщо група R – сильний електроноакцептор. Легко окиснюються до кислот. При відновленні дають спирти. Приєднують нуклеофіли, утворюючи ціангідрини або оксинітрили RHC(OH)CN, ацеталі RHC(OH)OAlk, з воденьвмісними нуклеофілами реакція йде далі (з утворенням азометинів, енамінів, оксимів, гідразонів, нітронів). Реакції також перебігають за участю атома Н-альдегідної групи (бензоїнова, формоїнова конденсації), альдегіди здатні приєднуватися до олефінів (реакція Прінса) та ін.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альдегіди — АЛЬДЕГІ́ДИ, ів, мн. (одн. альдегі́д, у, ч.), хім. Органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв'язану з атомом водню, є продуктом неповного окиснення спирту. Словник української мови у 20 томах
  2. альдегіди — альдегі́ди [від лат. al (cohol) dehyd (rogenatum) – алкоголь, позбавлений водню] органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з атомом водню. Застосовують у виробництві фенолоальдегідних смол, у парфюмерії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. альдегіди — Органічні сполуки, молекули яких містять альдегідну групу -СНО; хімічно дуже активні, із сильними відновними властивостями; найважливіші а.: формальдегід (мурашиний а.), оцтовий а., бензойний а. Універсальний словник-енциклопедія
  4. альдегіди — Альдегі́ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)