альдегіди

альдегі́ди

[від лат. al (cohol) dehyd (rogenatum) – алкоголь, позбавлений водню]

органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з атомом водню. Застосовують у виробництві фенолоальдегідних смол, у парфюмерії тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альдегіди — Альдегі́ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. альдегіди — Альдегиды — aldehydes — *Аldehyde – aліфатичні та ароматичні сполуки, що містять альдегідну групу НС=О. Для всіх альдегідів, крім формальдегіду, дві протилежні сторони карбонільної групи прохіральні (енантіотопні). Гірничий енциклопедичний словник
  3. альдегіди — АЛЬДЕГІ́ДИ, ів, мн. (одн. альдегі́д, у, ч.), хім. Органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв'язану з атомом водню, є продуктом неповного окиснення спирту. Словник української мови у 20 томах
  4. альдегіди — Органічні сполуки, молекули яких містять альдегідну групу -СНО; хімічно дуже активні, із сильними відновними властивостями; найважливіші а.: формальдегід (мурашиний а.), оцтовий а., бензойний а. Універсальний словник-енциклопедія