альдегіди
АЛЬДЕГІ́ДИ, ів, мн. (одн. альдегі́д, у, ч.), хім.
Органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв'язану з атомом водню, є продуктом неповного окиснення спирту.
Альдегіди застосовуються в синтезі полімерів, карбонових кислот, амінів, спиртів, діолів; у виробництві пестицидів, лікарських, духмяних речовин, барвників (з наук. літ.);
Найпростіші альдегіди мають різкий характерний запах (наприклад бензальдегід – запах мигдалю) (з навч. літ.).
△ (1) Бензо́йний альдегі́д – те саме, що бензальдегі́д;
(2) Мураши́ний альдегі́д – те саме, що формальдегі́д.
Мурашиний альдегід міститься в клеї, фарбах і побутовій хімії, які є в кожному будинку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альдегіди — Альдегиды — aldehydes — *Аldehyde – aліфатичні та ароматичні сполуки, що містять альдегідну групу НС=О. Для всіх альдегідів, крім формальдегіду, дві протилежні сторони карбонільної групи прохіральні (енантіотопні). Гірничий енциклопедичний словник
- альдегіди — альдегі́ди [від лат. al (cohol) dehyd (rogenatum) – алкоголь, позбавлений водню] органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з атомом водню. Застосовують у виробництві фенолоальдегідних смол, у парфюмерії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- альдегіди — Органічні сполуки, молекули яких містять альдегідну групу -СНО; хімічно дуже активні, із сильними відновними властивостями; найважливіші а.: формальдегід (мурашиний а.), оцтовий а., бензойний а. Універсальний словник-енциклопедія
- альдегіди — Альдегі́ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)