асфальт

Асфальт — àsphalt — *Asphalf – 1) тверда або в’язка речовина майже чорного кольору, природного походження або штучного виготовлення, яка утворюється з деяких нафт у результаті їх окиснення і випаровування легких фракцій. Є сумішшю окиснених вуглеводнів, розчиняється в скипидарі, хлороформі, сірководні, частково бензолі, спирті. Елементний склад (%): С – 67–88, Н – 7–10, О – 2–23. Густина 1000–1200 кг/м3; tпл від 20 до 80–100°С. А. широко розповсюджений у нафтогазоносних басейнах у районах неглибокого залягання або виходу на поверхню продуктивних товщ (див. бітуми природні). А. насичує пори пісковиків, тріщини і каверни вапняків і доломітів, часом утворює товсту кору на поверхні великих "нафтових озер" (асфальтове покриття оз. Мертве море; асфальтове море на о.Тринідад). Вміст у породах від 2–3 до 20%. Родовища А. – в Росії, Венесуелі, Канаді, Франції, Йорданії, Ізраїлі. В промислових масштабах А. Видобувають у 9 країнах. Використовують в основному в дорожньому будівництві, електротехніці й хімічній промисловості. 2) Продукт природного окиснення (вивітрювання) нафти – в’язкий чорний бітум, що складається в основному з вуглецю (80%), водню (10%) та кисню (10%).

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

асфальт — асфа́льт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
асфальт — Смола (земна) Словник чужослів Павло Штепа
асфальт — -у, ч. 1》 Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. 2》 Шлях, тротуар, покриті цією масою. Великий тлумачний словник сучасної мови
асфальт — АСФА́ЛЬТ, у, ч. 1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. Вийду, вийду на ріг я і стану, подивлюсь на розгойдану путь, як залиті асфальтом майдани ліхтарями янтарно цвітуть (В. Словник української мови у 20 томах
асфальт — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
асфальт — асфа́льт (від грец. ασφαλτος – гірська смола) будівельний матеріал, суміш бітуму з тонкоподрібненими мінеральними речовинами, головним чином вапняком. Складова частина асфальтобетону. Словник іншомовних слів Мельничука
асфальт — Природна, чорна або коричнева застигла скловидна маса; суміш вуглеводнів, яка утворюється внаслідок вивітрювання нафти; одержують також штучним шляхом; застосовується при будівництві доріг, виробництві паперу, лаків тощо. Універсальний словник-енциклопедія
асфальт — Асфа́льт, -ту, -тові, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
асфальт — АСФА́ЛЬТ, у, ч. 1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. Вийду, вийду на. Словник української мови в 11 томах
асфальт — (грец. — що не падає) Природний будівельний матеріал, який використовувався для захисту від вологи цокольних частин споруд в архітектурі Стародавнього Дворіччя та інших країн. Архітектура і монументальне мистецтво