асфальт

Значення в інших словниках

1. асфальт — Смола (земна) Словник чужослів Павло Штепа
2. асфальт — Асфальт — àsphalt — *Asphalf – 1) тверда або в’язка речовина майже чорного кольору, природного походження або штучного виготовлення, яка утворюється з деяких нафт у результаті їх окиснення і випаровування легких фракцій. Гірничий енциклопедичний словник
3. асфальт — -у, ч. 1》 Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. 2》 Шлях, тротуар, покриті цією масою. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. асфальт — АСФА́ЛЬТ, у, ч. 1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. Вийду, вийду на ріг я і стану, подивлюсь на розгойдану путь, як залиті асфальтом майдани ліхтарями янтарно цвітуть (В. Словник української мови у 20 томах
5. асфальт — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
6. асфальт — асфа́льт (від грец. ασφαλτος – гірська смола) будівельний матеріал, суміш бітуму з тонкоподрібненими мінеральними речовинами, головним чином вапняком. Складова частина асфальтобетону. Словник іншомовних слів Мельничука
7. асфальт — Природна, чорна або коричнева застигла скловидна маса; суміш вуглеводнів, яка утворюється внаслідок вивітрювання нафти; одержують також штучним шляхом; застосовується при будівництві доріг, виробництві паперу, лаків тощо. Універсальний словник-енциклопедія
8. асфальт — Асфа́льт, -ту, -тові, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. асфальт — АСФА́ЛЬТ, у, ч. 1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. Вийду, вийду на. Словник української мови в 11 томах
10. асфальт — (грец. — що не падає) Природний будівельний матеріал, який використовувався для захисту від вологи цокольних частин споруд в архітектурі Стародавнього Дворіччя та інших країн. Архітектура і монументальне мистецтво