будини

Будины — boudins — *Endzustand der Boudinage, Boudinage — невеликі лінзоподібні блоки міцних г.п. відділені один від одного тонкими пережимами-шийками. Утворюються під впливом стресу (тиску) на товщі, які представлені перешаруванням міцних жорстких пластів з пластичними шарами (напр., вапняків з глинами). При цьому пластичні шари розплющуються, розтікаються по латералі, розриваючи міцні пласти на блоки, розтягуючи і обтікаючи їх. Таке розлінзування (будинаж) характерне для складчастих областей.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будини — -ів, мн. Кочові племена, що жили на території між Дніпром та Волгою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. будини — БУДИ́НИ, ів, мн. Численне плем'я, яке жило в I тис. до н. е. в басейні Середнього Дону. Суміжно десь, в лісах, жили будини, бобрів ловили в лісових озерах (Л. Костенко); Геродот ще в V ст. до н. е. писав, що кожні три роки будини в своїй столиці Гелоні святкують Діонісії (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах