будини
буди́ни
-ів, мн.
Кочові племена, що жили на території між Дніпром та Волгою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будини — Будины — boudins — *Endzustand der Boudinage, Boudinage — невеликі лінзоподібні блоки міцних г.п. відділені один від одного тонкими пережимами-шийками. Гірничий енциклопедичний словник
- будини — БУДИ́НИ, ів, мн. Численне плем'я, яке жило в I тис. до н. е. в басейні Середнього Дону. Суміжно десь, в лісах, жили будини, бобрів ловили в лісових озерах (Л. Костенко); Геродот ще в V ст. до н. е. писав, що кожні три роки будини в своїй столиці Гелоні святкують Діонісії (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах