вуглець

Углерод — carbon — Kohlenstoff — хімічний елемент. Символ С, ат.н. 6, ат.м. 12,011. Відомо 4 кристаліч. модифікації В.: графіт, алмаз, карбін і лонсдейліт, які сильно розрізнються за своїми властивостями. Карбін — штучно отриманий різновид В. який являє собою дрібнокристаліч. порошок чорного кольору, кристаліч. структура якого характеризується наявністю довгих ланцюжків атомів В., розташованих паралельно. Густина 3,23-3,30. Лонсдейліт виявлений у метеоритах і отриманий штучно; його структура і фіз. властивості остаточно не встановлені. Для В. характерний також стан з неврегульованою структурою — т. зв. аморфний В. (сажа, кокс, деревне вугілля). Фіз. властивості "аморфного" В. в значною мірою залежать від дисперсності частинок і від наявності домішок. За звичайних умов В. хім. інертний, при високих т-рах сполучається з багатьма елементами, виявляючи сильні віднов. властивості. Найважливіша властивість В. — здатність його атомів утворювати міцні хім. зв'язки між собою, а також між собою та ін. елементами. Здатність В. утворювати 4 рівнозначні валентні зв'язки з ін. атомами дозволяє будувати вуглецеві скелети різних типів (лінійні, розгалужені, циклічні); саме цими властивостями і пояснюється виключна роль В. в будові всіх органіч. сполук і, зокрема, всіх живих організмів. Сер. вміст В. у земній корі 2,3•10-2 % (мас); при цьому осн. маса В. концентрується в осадових г.п. В. накопичується у верх. частині земної кори, де його присутність пов'язана в осн. з живою речовиною, кам. вугіллям, нафтою, антрацитом, а також з доломітами і вапняками. Відомо понад 100 мінералів В., з яких найбільш поширені карбонати кальцію, магнію і заліза Важливу роль В. має і в космосі; на Сонці В. займає 4-е місце за поширеністю після водню, гелію і кисню, бере участь у ядерних процесах.