1. Словник української мови у 20 томах

вуглець

ВУГЛЕ́ЦЬ, ю́, ч.

Один із найпоширеніших хімічних елементів із атомним номером 6, який є важливою складовою усіх органічних речовин.

У всій матерії, що існує на Землі, на частку вуглецю припадає менше одного відсотка, проте він міститься в кожному організмі (з наук.-попул. літ.);

Вуглекислий газ, що є в повітрі, – це майже єдине джерело, з якого рослини беруть вуглець для живлення своїх клітин (з навч. літ.);

Здавна відомі алотропні модифікації вуглецю – алмаз і графіт (із журн.).

△ (1) Амо́рфний вугле́ць – чорна речовина, з якої складається деревне та кісткове вугілля; кокс, сажа.

При нагріванні сполук, що містять вуглець, без доступу повітря з них виділяється вуглець у вигляді чорної маси, що називається аморфним вуглецем (з навч. літ.);

(2) Ві́льний вугле́ць – вуглець, який утворює тверді речовини без домішок; алмаз, графіт.

1791 року англійський хімік Теннант першим отримав вільний вуглець, пропустивши пари фосфору над прожареною крейдою, в результаті чого утворювалися фосфат кальцію і вуглець (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглець — вугле́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вуглець — [вуглец'] -леиц'у, ор. -леицем, м. (на) -леиц'у Орфоепічний словник української мови
  3. вуглець — Углерод — carbon — Kohlenstoff — хімічний елемент. Символ С, ат.н. 6, ат.м. 12,011. Відомо 4 кристаліч. модифікації В.: графіт, алмаз, карбін і лонсдейліт, які сильно розрізнються за своїми властивостями. Карбін — штучно отриманий різновид... Гірничий енциклопедичний словник
  4. вуглець — -ю, ч. Загальна назва простих речовин карбону – його алотропних видозмін (алмаз, графіт, вугілля, карбін та ін.). Аморфний вуглець — чорна речовина, з якої складається деревне і тваринне вугілля, кокс, сажа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вуглець — С, хіміч. елемент з атомним числом 6; неметал; тверда речовина, нерозчинна у воді, кислотах і основах; утворює алотропні форми: алмаз, графіт, фулерени; атоми в. сполучаються в ланцюги, ядра та кільця, утворюючи молекули неорганічних сполук;... Універсальний словник-енциклопедія
  6. вуглець — ВУГЛЕ́ЦЬ, ю, ч. Один із найпоширеніших хімічних елементів, шо входить до складу всіх органічних речовин. Он під вербами, край виноградника, лежать рядком залізні бочки з сірчаним вуглецем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах