геологія

Геология — geology — Geologiе — наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Поділяється на ряд дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, історичну геологію, регіональну геологію, літологію, стратиграфію. Прикладне значення мають гідрогеологія, інженерна геологія та геологія корисних копалин. Міркування про Землю, її утворення, різні елементи можна зустріти ще у давньогрецьких вчених, напр., у Арістотеля (у метеорологічному трактаті), у римських вчених (Лукрецій Тіт Кар "Про природу речей"). Основи понять про будову Землі, корисні копалини вивчалися в Києво-Могилянській академії в курсі натурфілософії та фізики. Як наука геологія сформувалась у XVIII ст. Її основи і основи окремих геологічних дисциплін викладено у працях українських та зарубіжних вчених (Ф.Прокопович, М.В.Ломоносов, І.І. Лепьохін, Д.І.Соколов, В.Ф.Зуєв, В.О.Ковалевський, Дж.Геттон, І.Кант, Ж.Кюв’є, Дж.Дана, А.Д. Архангельський, Д.В. Наливкін, Є.С. Федоров, О.П. Карпінський, В.І. Вернадський, І.М. Губкін). В Україні значний внесок в Г. зробили Н.Д.Борисяк, В.В.Різниченко, В.Г.Бондарчук, Є.К.Лазаренко та ін. В нашій країні проблеми геології вивчають установи НАН України (Інститут геологічних наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин), відповідні кафедри вузів, відомчі установи (Інститут нафти і газу, Інститут мінеральних ресурсів) та ін.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геологія — геоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. геологія — [геиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. геологія — -ї, ж. Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. геологія — ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Сукупність наук про склад, будову та розвиток земної кори та наявні в ній корисні копалини. Принесла [Ніна] в подарунок друзу гірського кришталю, щоб Юрко не забував геологію та вертався швидше до табору (А. Словник української мови у 20 томах
  5. геологія — геоло́гія (від гео... і ...логія) комплекс наук про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. геологія — Наука про будову, склад, походження та еволюцію Землі, переважно земної кори (геологічні процеси); г. відіграє гол. роль у пошуках та розпізнаванні родовищ корисних копалин. Універсальний словник-енциклопедія
  7. геологія — Геоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. геологія — ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток. Розвиткові історичного погляду на живу природу багато сприяли успіхи геології (Наука.., 4, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах