геологія
Наука про будову, склад, походження та еволюцію Землі, переважно земної кори (геологічні процеси); г. відіграє гол. роль у пошуках та розпізнаванні родовищ корисних копалин.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геологія — геоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геологія — [геиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- геологія — Геология — geology — Geologiе — наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Гірничий енциклопедичний словник
- геологія — -ї, ж. Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геологія — ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Сукупність наук про склад, будову та розвиток земної кори та наявні в ній корисні копалини. Принесла [Ніна] в подарунок друзу гірського кришталю, щоб Юрко не забував геологію та вертався швидше до табору (А. Словник української мови у 20 томах
- геологія — геоло́гія (від гео... і ...логія) комплекс наук про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Словник іншомовних слів Мельничука
- геологія — Геоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- геологія — ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток. Розвиткові історичного погляду на живу природу багато сприяли успіхи геології (Наука.., 4, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах