гніздо

Гнездо — nest, seat, pocket, socket, jack, recess, bunch — *Nest — мінеральне тіло невеликих розмірів, звичайно неправильної форми. Відносно невелике (до 1 м) локальне скупчення корисної копалини.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гніздо — гніздо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гніздо — ГНІЗДО – КУБЛО Гніздо. 1. Місце, влаштоване або пристосоване птахами для кладки яєць і виведення пташенят; рідше – житло тварин, плазунів, комах: вороняче гніздо, гніздо ластівки, зміїне гніздо, гніздо гусениці. 2. Виводок: вовче гніздо. 3. перен. Літературне слововживання
  3. гніздо — (пташине) кубло; П. <�домашнє> вогнище, оселя; (княже) сім'я, рід; (у деталях) ТЕХ. заглибина, заглиблення, отвір; гніздечко, гніздище. Словник синонімів Караванського
  4. гніздо — [гн'іздо] -зда, м. (на) -з'д'і, мн. гн'ізда, гн'ізд два гн'ізда Орфоепічний словник української мови
  5. гніздо — -а, с. 1》 У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. || Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. 2》 перен. Домашнє вогнище; оселя. || зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гніздо — ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  7. гніздо — гніздо: ◊ вороняче гніздо в голові <�ма́ти> → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. гніздо — Кожна птиця любить своє гніздо. Кожна людина любить свій дім. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. гніздо — А, с. Голова. Що у нього з гніздом? Він ніби з жопи виліз. Словник сучасного українського сленгу
  10. гніздо — (-а) с.; мол.; жарт. Унітаз. ПСУМС, 18. Словник жарґонної лексики української мови
  11. гніздо — див. барліг; кубло; оселя; яма Словник синонімів Вусика
  12. гніздо — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
  13. гніздо — ГНІЗДО́ (у птахів — місце для кладки яєць і виведення пташенят), КУБЛО́. В своїм гнізді і ворона сміла (прислів'я); Заснули узгір'я, сповиті імлою, пташина вертає спочить до кубла (Уляна Кравченко). Словник синонімів української мови
  14. гніздо — Гніздо́, -да́, -ду́, в -зді́; гні́зда, гнізд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. гніздо — ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  16. гніздо — Гніздо, -да с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) ?... Словник української мови Грінченка