гніздо
гніздо́
-а, с.
1》 У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят.
|| Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін.
2》 перен. Домашнє вогнище; оселя.
|| зневажл. Місце, де збираються люди зі злочинними та іншими недобрими намірами.
Гніздо вити — а) влаштовувати затишне житло, заводити сім'ю; б) (зневажл.) об'єднуватися з якою-небудь метою; згуртовуватися; в) укорінюватися, утверджуватися.
3》 перен., заст. Сім'я, рід.
4》 Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі.
|| Скупчення, група однорідних або подібних предметів.
|| лінгв. Група слів одного кореня.
5》 спец. Заглиблення або отвір, у якого що-небудь вставляється, вкладається.
|| військ. Заглиблення в окопі, а також місце, признач. для бійця з кулеметом та іншою зброєю.
6》 с. г. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин.
Значення в інших словниках
- гніздо — гніздо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гніздо — ГНІЗДО – КУБЛО Гніздо. 1. Місце, влаштоване або пристосоване птахами для кладки яєць і виведення пташенят; рідше – житло тварин, плазунів, комах: вороняче гніздо, гніздо ластівки, зміїне гніздо, гніздо гусениці. 2. Виводок: вовче гніздо. 3. перен. Літературне слововживання
- гніздо — (пташине) кубло; П. <�домашнє> вогнище, оселя; (княже) сім'я, рід; (у деталях) ТЕХ. заглибина, заглиблення, отвір; гніздечко, гніздище. Словник синонімів Караванського
- гніздо — [гн'іздо] -зда, м. (на) -з'д'і, мн. гн'ізда, гн'ізд два гн'ізда Орфоепічний словник української мови
- гніздо — Гнездо — nest, seat, pocket, socket, jack, recess, bunch — *Nest — мінеральне тіло невеликих розмірів, звичайно неправильної форми. Відносно невелике (до 1 м) локальне скупчення корисної копалини. Гірничий енциклопедичний словник
- гніздо — ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
- гніздо — гніздо: ◊ вороняче гніздо в голові <�ма́ти> → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гніздо — Кожна птиця любить своє гніздо. Кожна людина любить свій дім. Приповідки або українсько-народня філософія
- гніздо — А, с. Голова. Що у нього з гніздом? Він ніби з жопи виліз. Словник сучасного українського сленгу
- гніздо — (-а) с.; мол.; жарт. Унітаз. ПСУМС, 18. Словник жарґонної лексики української мови
- гніздо — див. барліг; кубло; оселя; яма Словник синонімів Вусика
- гніздо — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
- гніздо — ГНІЗДО́ (у птахів — місце для кладки яєць і виведення пташенят), КУБЛО́. В своїм гнізді і ворона сміла (прислів'я); Заснули узгір'я, сповиті імлою, пташина вертає спочить до кубла (Уляна Кравченко). Словник синонімів української мови
- гніздо — Гніздо́, -да́, -ду́, в -зді́; гні́зда, гнізд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гніздо — ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- гніздо — Гніздо, -да с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) ?... Словник української мови Грінченка