декантація

Декантация, отмучивание — decantation, elutriation, desliming — *Dekantation, Dekantieren — відокремлення рідини від осаду шляхом її зливання, повільно осідаючих дрібних частинок полідисперсної суспензії від швидко осідаючих, — більш великих і важких часток, — шляхом зливу (декантації) рідини, яка містить ще не осілі частинки, з осаду, що відстоявся. Д. як технол. прийом дозволяє очищати або розділяти на фракції за крупністю або компонентами подрібнені матеріали і породи. Д. використовується і як аналітичний метод для визначення ґранулометричного складу. Д. застосовують при збагаченні мінеральної сировини, отриманні тонких порошків, очищенні глин, зокрема каолінових, від механічних домішок (уламкового матеріалу з розміром часток понад 0,01 мм): кварцу, польового шпату, слюди та ін. Принцип Д. використовують при гідравліч. класифікації подрібнених к.к. за розмірами, формою і густиною частинок. У найпростішому випадку Д. проводять у відстійниках (басейнах, чанах, камерах), послідовно сполучених переливними патрубками або жолобами. Середовище, що, як правило, застосовується — вода, іноді з пептизуючими або коагулючими добавками електролітів, ПАР або високомол. сполук. Д. здійснюється г.ч. з метою дослідження (Див. також центрифуга).