1. Великий тлумачний словник сучасної мови

декантація

деканта́ція

-ї, ж., декантування, -я, с.

Спосіб розділення розшаровних суспензій та емульсій, що полягає в обережному зливанні верхнього рідинного шару.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декантація — деканта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декантація — Декантация, отмучивание — decantation, elutriation, desliming — *Dekantation, Dekantieren — відокремлення рідини від осаду шляхом її зливання, повільно осідаючих дрібних частинок полідисперсної суспензії від швидко осідаючих... Гірничий енциклопедичний словник
  3. декантація — ДЕКАНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Дія за знач. декантува́ти. Організація добування шламів вимагає ретельного планування робіт з урахуванням змін у зоні насичення, а також систем декантації та дренажу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. декантація — деканта́ція (франц. decantation, від decanter – зливати, зціджувати) зливання рідини з осаду після відстоювання або центрифугування (див. центрифуга). Словник іншомовних слів Мельничука