декантація
ДЕКАНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Дія за знач. декантува́ти.
Організація добування шламів вимагає ретельного планування робіт з урахуванням змін у зоні насичення, а також систем декантації та дренажу (з наук. літ.);
Декантація дозволяє видаляти маточний розчин краще, ніж шляхом промивання осаду на фільтрі (з наук. літ.);
При подаванні вина офіціантом декантація, якщо вона необхідна, здійснюється після того, як гість дає свою згоду (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декантація — деканта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- декантація — Декантация, отмучивание — decantation, elutriation, desliming — *Dekantation, Dekantieren — відокремлення рідини від осаду шляхом її зливання, повільно осідаючих дрібних частинок полідисперсної суспензії від швидко осідаючих... Гірничий енциклопедичний словник
- декантація — -ї, ж., декантування, -я, с. Спосіб розділення розшаровних суспензій та емульсій, що полягає в обережному зливанні верхнього рідинного шару. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декантація — деканта́ція (франц. decantation, від decanter – зливати, зціджувати) зливання рідини з осаду після відстоювання або центрифугування (див. центрифуга). Словник іншомовних слів Мельничука