екологія

Экология — ecology — Ökologie — розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідносин організмів з середовищем, в якому вони живуть, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери). Основи екології як науки почали закладатися наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. Термін "екологiя" запровадив у 1866 році німецький вчений Е.Геккель. Розрізняють екологію загальну, що досліджує основні принципи організації і функціонування різних надорганізмових систем, і спеціальну, предметом якої є вивчення взаємовідносин певних екологічних груп організмів з навколишнім середовищем (екологія рослин і екологія тварин). Крім того, екологію поділяють на аутекологію і синекологію. Екологія досліджує проблеми впливу навколишнього середовища на людину. Виняткового значення набувають екологічні дослідження у зв'язку з проблемою охорони природи. Екологічно чистими вважаються технологічні процеси, виробництва в цілому, продукти тощо, які не завдають шкідливого впливу людському організму та довкіллю.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

екологія — еколо́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
екологія — Наука про відношення організмів з оточуючим середовищем. Словник термінів з агрофітоценології
екологія — -ї, ж. 1》 Зв'язок між організмом і довкіллям. Екологія інформатики — умови існування людини в інформаційних середовищах. 2》 Наука, що вивчає закономірності формування і функціонування біологічних систем та їх взаємодію з навколишнім середовищем. Великий тлумачний словник сучасної мови
екологія — еколо́гія (від грец. οίκος – оселя, середовище й ...логія) наука про зв’язок організмів із середовищем. Словник іншомовних слів Мельничука
екологія — ЕКОЛОГІЯ (від грецьк. οίκοζ — оселя, середовище; λογοζ — слово) — сукупність наук про взаємодію біологічних систем (у т.ч. й людини) із природним середовищем. Термін "Е." введений у науковий обіг нім. природознавцем Гєккелем (1866). Філософський енциклопедичний словник
екологія — ЕКОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Взаємовідношення між організмом і оточуючим середовищем. В грунтовій мікробіології провідним стає питання про вивчення екології мікроорганізмів (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 63). Словник української мови в 11 томах
екологія — рос. экология (від грец. oikos — оселя, середовище) — 1. Наука про зв'язок організмів із середовищем. 2. Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем, ут. ч. використання нею природних ресурсів, їх охорона і відновлення. Eкономічна енциклопедія
екологія — (грец. — житло і вчення) Наука про взаємовідносини організмів, у сучасності сконцентрована на проблемах взаємодії людини і біосфери. Архітектура і монументальне мистецтво