1. Гірничий енциклопедичний словник

залізо

Железо — iron — Eisen — хімічний елемент Символ Fe, ат.н. 26, ат.м. 55,847. Сріблясто-сірий, пластичний і ковкий метал. Легко окиснюється утворюючи оксиди. Електропровідний. Твердість за Брінеллем 350-450 МПа; модуль Юнга 190 210х103 МПа; модуль зсуву 8,4х10-3 МПа; короткочасна міцність на розрив 170-210 МПа, межа текучості 100 МПа; ударна в'язкість 300 МПа; сер. питома теплоємність (273-1273 К) 640,57 Дж/кг•К; густина 1,84. На повітрі окиснюється, покриваючись іржею FeO•nH2O. За вмістом в земній корі (4,65%) З. займає 4-е місце. Серед інш. породоутворюючих елементів має макс. ат. вагу. З. — поширений елемент метеоритної речовини: в кам. метеоритах міститься 25, а в залізних 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність З. близька до його вмісту в фотосфері Сонця — 627 г/т. Середньопланетна частка З. в речовині Землі велика — 38,8%. Найбідніша на З. поверхня Землі. Розповсюдженість З. в г.п. (% за масою): ультраосновні — 9,85; основні — 8,56; середні — 5,85; кислі — 2,70; лужні — 3,60; осадові — 3,33. Відомо понад 300 мінералів, що містять З.: оксиди, сульфіди, силікати, фосфати, карбонати та ін. Найважливіші мінерали З.: гематит Fe2O3 (70% Fe), магнетит Fe2O4 (72,4% Fe), ґетит FeOOH (62,9% Fe), лепідокрокіт FeO(OH) (62,9% Fe), лімоніт — суміш гідрооксидів Fe з SiO2 та ін. речовинами (40-62% Fe), сидерит FeCO3 (48,2% Fe), ільменіт FeTiO3 (36,8% Fe), шамозит (34-42% FeO), вівіаніт (43,0% FeO), скородит (34,6% Fe2О3), ярозит (47,9% Fe2О3) та ін. Залізовуглецеві сплави — основа конструкц. матеріалів, що застосовуються у всіх галузях пром-сті.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залізо — залі́зо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. залізо — [зал’ізо] -за, м. (ў) -з'і Орфоепічний словник української мови
  3. залізо — -а, с. 1》 Проста речовина хімічного елемента Феруму. Блискучий, сріблястий, пластичний метал. 2》 розм. Жерсть, залізні штаби, смуги і т. ін. || збірн. Залізні вироби, конструкції, сукупність залізних предметів, машин і т. ін. || діал. Ланцюг. || заст. Кайдани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залізо — Залізо іржа з'їдає, а заздрість від заздрощів погибає. Заздрісний чоловік сам вкорочує собі життя, бо ніколи не має спокою від заздрощів. І залізо ржа з'їдає. Ніщо не є вічним. Іржа їсть залізо, а горе — серце. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. залізо — А, с., комп. 1. Будь-яка комп'ютерна апаратура. Ця фірма займається виключно залізом. 2. Внутрішні елементи, «начиння» комп'ютера. Я до заліза не лізу: там приєднати дисковод чи зняти вінчестер. Словник сучасного українського сленгу
  6. залізо — (-а) с. 1. муз. Тарілки на барабанній установці. БСРЖ, 181; ПСУМС, 26. 2. комп. Апаратна частина комп'ютера. БСРЖ, 181. Словник жарґонної лексики української мови
  7. залізо — Fe, хіміч. елемент з атомним числом 26; сріблястий метал; у вологому повітрі покривається іржею, в сухому — захисною плівкою окисів (пасивація); з. є гол. компонентом ядра Землі; в земній корі міститься, гол. Універсальний словник-енциклопедія
  8. залізо — як іржа́ залі́зо, зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть як іржа залізо (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене як іржа залізо (І. Фразеологічний словник української мови
  9. залізо — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови
  10. залізо — Залі́зо, -за, -зу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. залізо — ЗАЛІ́ЗО, а, с. 1. Хімічний елемент, твердий ковкий метал сріблистого кольору, який, сполучаючись із вуглецем, утворює чавун і сталь. З усіх металів, які добуває людина, залізо має найбільше значення в нашому житті (Заг. Словник української мови в 11 томах
  12. залізо — Залізо, -за с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. ум. залізце. Ном., стр. 284, № 1858. Словник української мови Грінченка