золото

Золото — gold, zar — *Gold — хімічний елемент. Символ Au, ат. н 79, ат.м. 196,9665. Належить до благородних металів. Вироби з 3. виявлені при розкопках найбільш древніх цивілізацій епохи неоліту в горах Франції, в кельтських могильниках, в давніх похованнях на території України, додинастичних пам'ятниках Єгипту, серед найбільш древніх культурних шарів в Індії і Китаї. Рафінування 3. і відокремлення його від срібла почалося у 2-й половині ІІ-го тисячоліття до н. е. 3. — м'який яскраво-жовтий важкий метал. Крісталічна ґратка 3. кубічна ґранецентрована. Фіз. властивості: густина (при 20 оС) 19320 кг/м3; tпл = 1046,5 оС З; питома теплопровідність (при 0 оС) 311,48 Вт/(м•К), пит. теплоємність (при 0 оС і тиску 1 атм) 132,3 Дж/(кг•К); пит. опір (при 0 оС) 2,065•10-8 Ом•см, електропровідність по відношенню до міді (при 0 оС) 75,0%; коеф. лінійного розширення (0-100 оС) 14,6•10-6 К-1; для випаленого 3. межа міцності при розтягненні 100-140 МПа; тв. за Брінеллем 18,9•10 МПа. 3. Має найвищі в порівнянні з усіма іншими металами пластичність і ковкість. Легко розплющується на найтонші листочки, так 1 г 3. можна розплющити в лист пл. 1 м2. Легко полірується. 3. має виключну хім. інертність, це метал, на який не діють розбавлені і концентровані кислоти. При нормальних умовах 3. не взаємодіє ні з киснем, ні з сіркою. 3. стійке до дії атм. корозії і різних типів природних вод. 3. звичайно розчиняється у водних розчинах, що містять ліганд (що створює з 3. комплекси) і окиснювач, але кожний з цих реаґентів, взятий нарізно, не здатний розчинити 3. Так, напр., 3. не розчиняється в соляній або азотній к-ті, але легко розчиняється в т.н. "царській горілці" (суміші 3:1 HCI+НNО3), в хромовій к-ті в присутності хлоридів і бромідів лужних металів, в ціанідних розчинах в присутності повітря або пероксиду водню з утворенням ціаноауру-тіону. 3. розчиняється також в розчинах тіосульфату, тіосечовини.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золото — зо́лото іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. золото — ур. злото; П. ГРОШІ, (скарби) срібло-злото, срібло-золото; (хто) кращий з кращих; (із сл. моє) щастя! радосте! серце! золотце, золотко. Словник синонімів Караванського
  3. золото — див. гроші Словник синонімів Вусика
  4. золото — -а, с. 1》 Проста речовина хімічного елемента Ауруму – жовтий, м'який, ковкий метал. Належить до благородних металів. Валютний метал. || перен. Про золотисте забарвлення чого-небудь. Чорне золото — а) нафта; б) кам'яне вугілля. 2》 збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. золото — Блищить, як золото, а в середині болото. Гіпокрит. Золотий ключ відчиняє кожні двері, але не небесні. Підкупством осягнеш усього, лиш спасення душі не осягнеш. Золотий ланцюг потягне більше, як залізний. Підкупством осягнеш усього. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. золото — (англ. gold) дорогоцінний метал, економічне значення якого полягає в тому, що протягом багатьох віків він виконував роль грошового товару. Нині через об’єктивні причини золото перестало виконувати основні функції грошей через його демонетизацію. Економічний словник
  7. золото — Au, хіміч. елемент з атомним числом 79; жовтий, м'який благородний метал; стійкий до хіміч. і атмосферних чинників; трапляється у чистому вигляді (самородне... Універсальний словник-енциклопедія
  8. золото — купа́тися в зо́лоті (в розко́шах, в ро́зкоші). Жити в багатстві, щасливо, мати всього вдосталь. Купались далі в золоті князі, А закуті і смерди, як до того, В землі греблись (Д. Павличко); Явдоха (в офіцера) з півроку .. Фразеологічний словник української мови
  9. золото — Зо́лото, -та, -ту, в зо́лоті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. золото — ЗО́ЛОТО, а, с. 1. Хімічний елемент, благородний метал жовтого кольору, гнучкий, тягучий і ковкий. Із нор золото виносять. Щоб пельку залити Неситому!.. То каторжні (Шевч., І, 1951, 244); Хрести на церкві горіли, неначе вилиті з щирого золота (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. золото — Зо́лото, -та с. Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. ум. золотце. Чуб. III. 286. Словник української мови Грінченка