золото

купа́тися в зо́лоті (в розко́шах, в ро́зкоші). Жити в багатстві, щасливо, мати всього вдосталь. Купались далі в золоті князі, А закуті і смерди, як до того, В землі греблись (Д. Павличко); Явдоха (в офіцера) з півроку .. в розкошах купалася (Панас Мирний); // Бути добре доглянутим. Минає рік. Росте Марко — І дійна корова у розкоші купається (Т. Шевченко).

на вагу́ зо́лота. 1. Який має першорядне значення, велику цінність; надзвичайно важливий. Люди .. жадібно прислухалися до оголошення місцевого радіо. Інформація була на вагу золота (Ю. Щербак); — Та звісно, як у степу... Вода на вагу золота (О. Гончар); — От маслини... Річ, на перший погляд, наче несмачна й нікому не потрібна. А насправді — на вагу золота. Делікатес (Л. Дмитерко); — Це у вас (у Середній Азії) вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає (Ю. Збанацький). 2. зі сл. цінува́тися. Дуже дорого, високо. Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота (В. Козаченко); Горіхова фанера цінується на вагу золота (З журналу); Ішла війна, військові льотчики цінилися на вагу золота, бо не так легко й не так скоро можна навчити людину літати... (І. Гребенюк).

усі ко́зи в зо́лоті кому. Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. П’яному — всі кози в золоті (В. Речмедін). і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там (в Америці) і кози в золоті ходять,— безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золото — зо́лото іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. золото — ур. злото; П. ГРОШІ, (скарби) срібло-злото, срібло-золото; (хто) кращий з кращих; (із сл. моє) щастя! радосте! серце! золотце, золотко. Словник синонімів Караванського
  3. золото — див. гроші Словник синонімів Вусика
  4. золото — Золото — gold, zar — *Gold — хімічний елемент. Символ Au, ат. н 79, ат.м. 196,9665. Належить до благородних металів. Вироби з 3. виявлені при розкопках найбільш древніх цивілізацій епохи неоліту в горах Франції, в кельтських могильниках... Гірничий енциклопедичний словник
  5. золото — -а, с. 1》 Проста речовина хімічного елемента Ауруму – жовтий, м'який, ковкий метал. Належить до благородних металів. Валютний метал. || перен. Про золотисте забарвлення чого-небудь. Чорне золото — а) нафта; б) кам'яне вугілля. 2》 збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. золото — Блищить, як золото, а в середині болото. Гіпокрит. Золотий ключ відчиняє кожні двері, але не небесні. Підкупством осягнеш усього, лиш спасення душі не осягнеш. Золотий ланцюг потягне більше, як залізний. Підкупством осягнеш усього. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. золото — (англ. gold) дорогоцінний метал, економічне значення якого полягає в тому, що протягом багатьох віків він виконував роль грошового товару. Нині через об’єктивні причини золото перестало виконувати основні функції грошей через його демонетизацію. Економічний словник
  8. золото — Au, хіміч. елемент з атомним числом 79; жовтий, м'який благородний метал; стійкий до хіміч. і атмосферних чинників; трапляється у чистому вигляді (самородне... Універсальний словник-енциклопедія
  9. золото — Зо́лото, -та, -ту, в зо́лоті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. золото — ЗО́ЛОТО, а, с. 1. Хімічний елемент, благородний метал жовтого кольору, гнучкий, тягучий і ковкий. Із нор золото виносять. Щоб пельку залити Неситому!.. То каторжні (Шевч., І, 1951, 244); Хрести на церкві горіли, неначе вилиті з щирого золота (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. золото — Зо́лото, -та с. Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. ум. золотце. Чуб. III. 286. Словник української мови Грінченка