каолін

Каолин — kaolin — Kaolin — гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Від назви місцевості Каолін у Китаї. Має високу вогнетривкiсть та низьку пластичнiсть. Утворюється внаслідок вивітрювання або гідротермальної зміни слюдисто-полевошпатових порід (ґранітоїдів, ґнейсів, сланців), пов'язаної з вулканізмом. Розрізняють К. залишковий (первинний), що залягає на місці свого утворення, і осадовий, перевідкладений (вторинний). Великі родов. залишкового К. приурочені до нижньомезозойської кори вивітрювання. Перевідкладений К. залягає лінзами і пластами серед пісків. Поклади К. розташовані поблизу поверхні, звичайно розробляються відкритим способом з подальшим збагаченням мокрим або сухим способом (гравітаційними методами в класифікаторах, центрифугах, гідроциклонах). Значними запасами К. володіють Чехія, Болгарія, Україна, Румунія, Польща, Угорщина, Узбекистан, США, Великобританія. Ресурси К. в країнах Заходу оцінюються в 17 млрд.т в т.ч. в США 9 млрд. т, Великобританії 2 млрд. т. В двох останніх країнах зосереджено бл.60% усього світового виробництва К. На території України є у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській і Донецькій областях. К. використовують керамічна, електротехнічна (ізолятори), пром-сть вогнетривких виробів, паперова, кабельна, гумотехнічна, пластмасова, хімічна, парфюмерна. У США всі види каолінової сировини виготовляються шляхом збагачення вторинного К. Транспортування готової продукції може здійснюватися трубопроводами у вигляді пульпи, в контейнерах, бочках, мішках тощо. У США діє каолінопровід довжиною 42 км, перетином 25,4 см від рудників Сандерсвілл (Вашингтон) до з-ду в Гордоні (Джорджія).

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каолін — каолі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каолін — див. глина Словник синонімів Вусика
  3. каолін — -у, ч. Біла вогнетривка глина, що використовується для виготовлення фарфорового та фаянсового посуду, у паперовому виробництві тощо; порцелянова глина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. каолін — Білоглина Словник чужослів Павло Штепа
  5. каолін — каолі́н гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Використовують у паперовій, гумовій та інших галузях промисловості, керамічному виробництві. Від назви місцевості Каолін у Китаї. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. каолін — Осадова гірська глиниста порода, що складається переважно з каолініту; білий або жовтуватий; сировина керамічної промисловості (виготовлення фарфору, фаянсу); в Україні — Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Черкаська, Донецька обл. Універсальний словник-енциклопедія
  7. каолін — ГЛИ́НА (гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу), СКУДЕ́ЛЬ заст.; ПОБІ́Л, ПОБІ́ЛКА (біла); МАСЛЯ́НКА (жирна біла); КАОЛІ́Н книжн., ГЛИ́НКА розм. (вогнетривка біла); ГЛЕЙ (пластична сірого, червоного або інших кольорів). Словник синонімів української мови
  8. каолін — Каолі́н, -ну, -нові; каолі́новий, -на Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. каолін — КАОЛІ́Н, у, ч. Біла вогнетривка глина, що використовується для виготовлення фарфорового та фаянсового посуду, у паперовому виробництві тощо; порцелянова глина. З каоліну виготовляється переважна більшість фарфорових, фаянсових, керамічних виробів. Словник української мови в 11 томах