лійка

Воронка — funnel — Тrichter — ємкість лійкоподібної форми для прийому, накопичення і випуску шламу. Застосовується у водно-шламовому господарстві збагачувальних фабрик. В., яка має пристрій для змиву розрідженого шламу, виконує також технологічну функцію і має назву з г у щ у в а л ь н а В.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лійка — лі́йка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири лі́йки лі́йка 2 іменник жіночого роду фотоапарат * Але: дві, три, чотири лі́йки Орфографічний словник української мови
  2. лійка — (для поливання) поливайка. Словник синонімів Караванського
  3. лійка — -и, ж. 1》 Посудина конічної форми з трубкою, якою користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування, а також для засипання в що-небудь сипучих речовин. Ділильна лійка — пристосування для розшарування та розділення емульсій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лійка — ЛІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Конус із трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування. Ліг [Староста] на тапчан, казав собі вставити лійку в рот й лити вино прямо з кварти (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. лійка — ГРУЗДЬ (ГРУЗД) (гриб з увігнутою світлою шапкою), ХРЯЩ, ЛІ́ЙКА діал. Поблизу ялин і сосон ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки,.. грузді, моховики (з журналу); А в лісах, у байраках гриб'я — хоч граблями греби!... Словник синонімів української мови
  6. лійка — Лі́йка, -ки, -ці; лі́йки, лі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лійка — ЛІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування; // Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин. Словник української мови в 11 томах
  8. лійка — Лійка, -ки ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Словник української мови Грінченка