лійка
ЛІ́ЙКА¹, и, ж.
1. Конус із трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування.
Ліг [Староста] на тапчан, казав собі вставити лійку в рот й лити вино прямо з кварти (Г. Хоткевич);
– Всуньте йому [Ансенові] лійку в рота і залийте! – наказав салтан, здригаючись від холоду (В. Малик);
Циліндричну ділильну лійку використовують у лабораторіях для розділення двох незмішуваних рідин (з навч. літ.);
// Такий самий конус із трубкою, який застосовують для засипання в що-небудь сипких речовин.
Зверху барабана є люк, у який під час засипання зерна вставляють лійку (з наук. літ.).
2. рідко, розм. Посудина з упаяною в неї трубкою, перев. із ситечком, для поливання; поливальниця.
Альбом лягає на прилавок. На обкладинці – дві дівчинки з лійками в руках, поливають буйні зарості квітучих півоній (Г. Вдовиченко).
3. геол. Один з видів підземних печер.
На космознімках добре фіксувалися прояви геодинамічних процесів: карстові лійки, зсуви, яри (із журн.).
4. діал. Грузд.
– Он – наче келехи на дорогий шампан, Гриби, що лійками їх звуть серед селян (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Деякі гриби названі за подібністю до відомих побутових предметів: ковпак, лійка, свічки тощо (з наук.-попул. літ.).
ЛІ́ЙКА², и, ж.
Невеликий вузькоплівковий фотографічний апарат.
Попереду снували фоторепортери з лійками (П. Автомонов).
Значення в інших словниках
- лійка — лі́йка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири лі́йки лі́йка 2 іменник жіночого роду фотоапарат * Але: дві, три, чотири лі́йки Орфографічний словник української мови
- лійка — (для поливання) поливайка. Словник синонімів Караванського
- лійка — Воронка — funnel — Тrichter — ємкість лійкоподібної форми для прийому, накопичення і випуску шламу. Застосовується у водно-шламовому господарстві збагачувальних фабрик. В., яка має пристрій для змиву розрідженого шламу, виконує також технологічну функцію і має назву з г у щ у в а л ь н а В. Гірничий енциклопедичний словник
- лійка — -и, ж. 1》 Посудина конічної форми з трубкою, якою користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування, а також для засипання в що-небудь сипучих речовин. Ділильна лійка — пристосування для розшарування та розділення емульсій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лійка — ГРУЗДЬ (ГРУЗД) (гриб з увігнутою світлою шапкою), ХРЯЩ, ЛІ́ЙКА діал. Поблизу ялин і сосон ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки,.. грузді, моховики (з журналу); А в лісах, у байраках гриб'я — хоч граблями греби!... Словник синонімів української мови
- лійка — Лі́йка, -ки, -ці; лі́йки, лі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лійка — ЛІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування; // Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин. Словник української мови в 11 томах
- лійка — Лійка, -ки ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Словник української мови Грінченка