1. Словник української мови у 20 томах

лій

ЛІЙ, ло́ю, ч.

Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; у старовину використовувався для освітлення.

Шкода й лою на лемішку (Номис);

Татарки .. частували їх .. свіжим інжиром та смаженими на овечім лою коржиками... (М. Коцюбинський);

І швець, підливши лою до вигаслих лампад, почаркувавсь з собою і мовив: пийте вряд!.. (П. Мовчан);

Вiд матiнки пахло молочним коров'ячим духом i димом вербового хмизу .. А вiд дiвчат несло овечим лоєм (Ю. Логвин);

Кораблі Колумба напередодні легендарного плавання до берегів Америки були ретельно оброблені сумішшю лою та смоли (із журн.);

// перен. Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини.

В повній безпеці Валерик міг себе почувати лише на водокачці.., подалі від чорних ченців, що, спливаючи лоєм, ріжуться по закапелках з конторниками “в очко” (О. Гончар);

* Образно. Мар'яна не знаходить собі місця серед новітніх міщан, помащених пролетарським лоєм (М. Хвильовий).

◇ (1) Є лій у голові́ чиїй, у кого і без дод., жарт. – хто-небудь розумний, здібний, кмітливий і т. ін.

– Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах);

Лій топи́ти див. топи́ти³;

Ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́ <�Ма́ти лій під чу́бом> див. ма́ти²;

Підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю) у вого́нь (в ого́нь, до вогню́) див. підлива́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лій — лій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лій — Лою, ор. лоєм. Жир, переважно овечий та великої рогатої худоби. Літературне слововживання
  3. лій — Товщ, жир, д. тлущ; (у голові) П. глузд, клепка. Словник синонімів Караванського
  4. лій — лою, ч. Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; за давніх часів використовувався для освітлення. || перен. Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лій — Шкода лою — світи водою. Жартома про того, хто хоче заощадити на свічках. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. лій — є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка, жарт. Хтось розумний, здібний, кмітливий і т. ін. — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  7. лій — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  8. лій — Лій, ло́ю, ло́єві, ло́єм, на лою́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лій — ЛІЙ, ло́ю, ч Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; у старовину використовувався для освітлення. Татарки.. частували їх.. свіжим інжиром та смаженими на овечім лою коржиками… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. лій — Лій, ло́ю м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Ном. № 7660. Шкода й лою на лемішку. Ном. № 7600. Словник української мови Грінченка