лійка
ЛІ́ЙКА¹, и, ж.
1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування;
// Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин.
Зверху барабана є люк, в який при засипанні зерна вставляється лійка (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 77);
*У порівн. Піднялося величезною лійкою вгору кроваве [криваве] полум’я (Фр., VIII, 1952, 406).
2. Посудина із впаяною в неї трубкою, перев. з ситечком, для поливання.
Сухий грунт можна зволожити, поливаючи його з лійки з ситечком (Ол. та ефір. культ., 1956, 303);
На пустирі зібралася вся школа. У кожного цеберка або лійка (Донч., V, 1957, 212);
// Такий же посуд для змазування різними мастилами деталей машин.
*У порівн. Біжить піт з женців, заливає очі, капає з носа, мов з лійки (Мирний, І, 1954, 345).
3. геол. Один з видів підземних печер.
В міру того, як розмір лійки.. збільшується, стеля її не витримує тиску покриваючих верств і провалюється (Курс заг. геол., 1947, 130).
4. мор. Черпак для виливання води.
5. діал. Груздь.
— Он — наче келехи на дорогий шампан, Гриби, що лійками їх звуть серед селян (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 98).
ЛІ́ЙКА², и, ж. Невеликий вузькоплівковий фотографічний апарат.
Попереду снували фоторепортери з лійками (Автом., В. Кошик, 1954, 258).
Значення в інших словниках
- лійка — лі́йка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири лі́йки лі́йка 2 іменник жіночого роду фотоапарат * Але: дві, три, чотири лі́йки Орфографічний словник української мови
- лійка — (для поливання) поливайка. Словник синонімів Караванського
- лійка — Воронка — funnel — Тrichter — ємкість лійкоподібної форми для прийому, накопичення і випуску шламу. Застосовується у водно-шламовому господарстві збагачувальних фабрик. В., яка має пристрій для змиву розрідженого шламу, виконує також технологічну функцію і має назву з г у щ у в а л ь н а В. Гірничий енциклопедичний словник
- лійка — -и, ж. 1》 Посудина конічної форми з трубкою, якою користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування, а також для засипання в що-небудь сипучих речовин. Ділильна лійка — пристосування для розшарування та розділення емульсій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лійка — ЛІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Конус із трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування. Ліг [Староста] на тапчан, казав собі вставити лійку в рот й лити вино прямо з кварти (Г. Словник української мови у 20 томах
- лійка — ГРУЗДЬ (ГРУЗД) (гриб з увігнутою світлою шапкою), ХРЯЩ, ЛІ́ЙКА діал. Поблизу ялин і сосон ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки,.. грузді, моховики (з журналу); А в лісах, у байраках гриб'я — хоч граблями греби!... Словник синонімів української мови
- лійка — Лі́йка, -ки, -ці; лі́йки, лі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лійка — Лійка, -ки ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Словник української мови Грінченка