амплуа

(від фр. employer — споживати) — в музичному театрі — ролі та партії певного характеру залежно від вокальних та сценічних можливостей співака, а також його положення в театрі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амплуа — АМПЛУА́, невідм., с. 1. Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора. В амплуа комедійних старух та жартівливих молодиць Ганна Петрівна [Затиркевич] створила цілу галерею образів (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах
  2. амплуа — АМПЛУА́, невідм., с. 1. Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора. Театральне амплуа – річ, як відомо, дуже умовна (М. Словник української мови у 20 томах
  3. амплуа — невідм., с. 1》 Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора. 2》 перен. Певне коло занять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. амплуа — амплуа́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. амплуа — амплуа́ (від франц. emploi – рід занять) 1. Ролі, що відповідають характерові обдарування актора (герой, трагік, комік). 2. Переносно – характер обов’язків або роботи людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. амплуа — рос. амплуа (від фр. emploi — рід занять) — 1. Ролі, що відповідають характерові обдарування актора (комік, трагік, герой). 2. Переносно — характер обов'язків, які виконує людина, специфічність виконуваної роботи. Eкономічна енциклопедія
  7. амплуа — невідмінювані іменники Це насамперед слова іншомовного походження (загальні назви) з кінцевим голосним: амплуа, ательє, бюро, депо, журі, інтерв’ю, інкогніто, кафе, кашне, кіно, манто, меню, метро, парі, пенсне, поні, рагу, таксі, шасі й под. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  8. амплуа — Спеціалізація, якої дотримувався актор у театрі до поч. XX ст.; спектр ролей був зумовлений його психологічним типом та зовнішністю. Універсальний словник-енциклопедія