амплуа
АМПЛУА́, невідм., с.
1. Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора.
Театральне амплуа – річ, як відомо, дуже умовна (М. Рильський);
Розділення акторів за амплуа випливало перш за все із розділення драматичних творів на два основних види: трагедію та комедію; кожний із них вимагав від актора особливих даних і особливого стилю гри (з наук.-попул. літ.);
В амплуа комедійних бабусь та жартівливих молодиць Ганна Петрівна Затиркевич створила цілу галерею образів (із журн.).
2. перен. Становище, роль у суспільстві, коло занять, інтересів і т. ін.
Іван сприймав грядущу зміну свого амплуа цілком рівнодушно [байдуже]... Сказав брат: ідім ув опришки – ну і йдім (Г. Хоткевич);
– Я й забув представити мосьє Діденка в новому його амплуа як молодого дипломата (А. Головко);
Ви ж i пошту возите, – пiдказала Тоня. – Що – пошту! Я навiть i горох опилюю, i по виноградниках хiмiкатами вiйнути – це теж моє амплуа... (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- амплуа — невідмінювані іменники Це насамперед слова іншомовного походження (загальні назви) з кінцевим голосним: амплуа, ательє, бюро, депо, журі, інтерв’ю, інкогніто, кафе, кашне, кіно, манто, меню, метро, парі, пенсне, поні, рагу, таксі, шасі й под. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- амплуа — амплуа́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- амплуа — (від фр. employer — споживати) — в музичному театрі — ролі та партії певного характеру залежно від вокальних та сценічних можливостей співака, а також його положення в театрі. Словник-довідник музичних термінів
- амплуа — невідм., с. 1》 Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора. 2》 перен. Певне коло занять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амплуа — амплуа́ (від франц. emploi – рід занять) 1. Ролі, що відповідають характерові обдарування актора (герой, трагік, комік). 2. Переносно – характер обов’язків або роботи людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- амплуа — Спеціалізація, якої дотримувався актор у театрі до поч. XX ст.; спектр ролей був зумовлений його психологічним типом та зовнішністю. Універсальний словник-енциклопедія
- амплуа — АМПЛУА́, невідм., с. 1. Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора. В амплуа комедійних старух та жартівливих молодиць Ганна Петрівна [Затиркевич] створила цілу галерею образів (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах
- амплуа — рос. амплуа (від фр. emploi — рід занять) — 1. Ролі, що відповідають характерові обдарування актора (комік, трагік, герой). 2. Переносно — характер обов'язків, які виконує людина, специфічність виконуваної роботи. Eкономічна енциклопедія