1. Словник-довідник музичних термінів

гу

Старовинні китайські ударні інструменти з мембранофонів, різні за розміром двосторонні барабани, які супроводжували виконання гімнів в XI — VII ст. до н.е.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гу — гу вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гу — невідм., мн. Старовинні китайські ударні музичні інструменти з родини мембранофонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гу — див. агов Словник синонімів Вусика
  4. гу — ні (ані́) гу-гу́. 1. кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся, .. і щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко); Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні гу-гу, анітелень (П. Фразеологічний словник української мови
  5. гу — ГУ, виг. 1. Уживається при потребі окликнути кого-небудь. — Коли слухаємо, щось по лісу гукає, та так далеко, що й голос ледве доносить, а далі все ближче та ближче: — А, дядьку, гу!.. (Морд., І, 1958, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. гу — Гу! меж. 1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву. Ном. № 14142. 2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Ном. № 11161. Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!... Словник української мови Грінченка