1. Словник-довідник музичних термінів

лірник

Народний український музикант — співак, який складав і виконував думи та пісні, акомпануючи собі на лірі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лірник — лі́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лірник — див. МУЗИКА. Словник синонімів Караванського
  3. лірник — -а, ч. Народний співак-музикант, що акомпанував собі на лірі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лірник — ЛІ́РНИК, а, ч. Народний співець-музикант, що акомпанує собі на лірі. Біля воріт спинився старий кобзар... Ні, лірник (Василь Шевчук); Недалеко від губернської канцелярії, де вешталося більше панства, сидів лірник, крутив свого нехитрого інструмента (Р. Словник української мови у 20 томах
  5. лірник — Лі́рник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лірник — ЛІ́РНИК, а, ч. Народний співець-музикант, що акомпанує собі на лірі. Київ шестидесятих років [XIX ст.] відвідували ще мандруючі народні рапсоди, сліпці-музики, кобзарі і лірники, які співали під акомпанемент кобзи або ліри (Укр. муз. спадщ. Словник української мови в 11 томах
  7. лірник — Лірник, -ка м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець. Шевч. 565. Словник української мови Грінченка