мандола
= мандора
= пандора
= пандурина
(іт. mandola) — 1. Струнний щипковий інструмент, менший за лютню, відомий з ХІ ст. Родина М. існує з XVI ст. Звук видобувався плектром. 2. Мандоліна — альт.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандола — мандора, -и, ж. Струнний щипковий плекторний музичний інструмент типу лютні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандола — МАНДО́ЛА, и, ж. 1. Музичний щипковий інструмент, різновид лютні. Мандола має 4 здвоєні струни, настроєні в унісон (з навч. літ.); Найчастіше мандолу використовували в народній музиці для акомпанування (із журн.). 2. Альтовий різновид мандоліни. Словник української мови у 20 томах
- мандола — мандо́ла (італ. mandola, від грец. πανδοϋρα – цитра) 1. Середньовічний музичний щипковий інструмент, походить від лютні. 2. Альтовий різновид мандоліни. Словник іншомовних слів Мельничука