мандола

мандо́ла

мандора, -и, ж.

Струнний щипковий плекторний музичний інструмент типу лютні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандола — = мандора = пандора = пандурина (іт. mandola) — 1. Струнний щипковий інструмент, менший за лютню, відомий з ХІ ст. Родина М. існує з XVI ст. Звук видобувався плектром. 2. Мандоліна — альт. Словник-довідник музичних термінів
  2. мандола — МАНДО́ЛА, и, ж. 1. Музичний щипковий інструмент, різновид лютні. Мандола має 4 здвоєні струни, настроєні в унісон (з навч. літ.); Найчастіше мандолу використовували в народній музиці для акомпанування (із журн.). 2. Альтовий різновид мандоліни. Словник української мови у 20 томах
  3. мандола — мандо́ла (італ. mandola, від грец. πανδοϋρα – цитра) 1. Середньовічний музичний щипковий інструмент, походить від лютні. 2. Альтовий різновид мандоліни. Словник іншомовних слів Мельничука