1. Словник-довідник музичних термінів

меса

(іт. messa, від лат. mitto — відпускаю, посилаю) — центральний твір добового богослужбового циклу католицької церкви, аналогічний літургії православної церкви. М. призначена для виконання хором, солістами та інструментальним супроводом (або без нього) і складається з кількох основних (Missa ordinarium) піснеспівів – Kyrie eleison (Господи, помилуй), Gloria (Слава),Credo (Вірую) , Sanctus (Свят господь бог), Benedictus (Благословен), Agnus Dei (Тілець господній), з XVI ст. — Ite, missa est (ідіть, служба закінчилась). З Credo виокремлювались Et incarnatus (І олюднився син святого духу та діви Марії), Crucifixus (І був розп’ятий та похований), Et resurrexit (І воскреснув), а з Agnus Dei — Dona nobis pacem (Даруй нам мир).Інші –(Missa proprium) піснеспіви — Introitus, Graduale, Alleluja,Tractus, Offertorium, Communio — включались залежно від того, яким був день церковного богослужіння. До XIV ст. М. була одноголосною, пізніше з’явились багатоголосні обробки, які згодом набули рис високого професіоналізму. Високі зразки М. створили Д.Палестрина, О.Лассо, Ж.Депре, К.Монтеверді, Й.С.Бах, Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен, Л.Керубіні, Ф.Шуберт, Ф.Ліст, А.Брукнер, С.Франк, К.М.Вебер, І.Стравінський, Л.Яначек, А.Казелла, Ф.Пуленк та ін. видатні композитори.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меса — ме́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меса — -и, ж. 1》 Церковна відправа в католиків. 2》 Багатоголосий циклічний хоровий твір на текст такої відправи, зазвичай у супроводі органа чи оркестру. Меса ді воче — характерна для італійського вокального стилю бельканто динамічна прикраса звука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меса — Служба Божа, літургія Словник чужослів Павло Штепа
  4. меса — МЕ́СА, и, ж. 1. Церковна відправа в католиків. – Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса (З. Тулуб); Чути було й сухий, рипучий голос патера Петронія Ласки, що правив месу (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  5. меса — ме́са (франд. messe, з лат. missa, від mitto – посилаю) 1. Католицька церковна відправа (літургія). 2. Хоровий багатоголосий циклічний твір, написаний на текст літургії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. меса — Циклічна вокальна або вокально-інструментальна композиція, призначена для виконання в церкві під час богослужіння; м. складається із постійних частин: Kyrie, Gloria, Credo, Sanctus, Agnus Dei, часом також т.зв. змінні частини; крім повної... Універсальний словник-енциклопедія
  7. меса — Ме́са, -си, -сі; ме́си, мес Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. меса — МЕ́СА, и, ж. 1. Церковна відправа в католиків. — Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11); Чути було й сухий, рипучий голос патера Петронія Ласки, що правив месу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37). Словник української мови в 11 томах